ПопілУ найдивнішому з усіх моїх життів Своє кохання втримати хотів. Та, не зважаючи на всі мої старання, Кохання щезло, а з’явилось віршування.
Кохання болісне буває і глибоке, А з віршами нема ніякої мороки. Ото ж бо, люди, не засуджуйте мене. Як попіл згас, то вже не спалахне.
У цій заміні я пристойний вихід бачу: Іще сумую, але вже й не дуже плачу. Бо попіл згас, і він не спалахне, І грози-пристрасті не рватимуть мене.
...Чого живу? Чого пишу вірші? Чого чекаю? — Спокою Душі. Читать далее:
Еще у автора:
Комментариев нетДобавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи. Войти.
Нет ни одного комментария. Ваш будет первым!
|
Вход
Войти через
Новости сайта
Новый 2017 Год!
31.12.16
Стихи с Новым Годом
29.12.15
Красивые стихи с днем рождения
24.04.15
Свежие произведения
Мне нужно то счастье
Раиса Андриянова, 31.08.21
Питер и дожди
Андрей Бонди, 30.08.21
В "Кисловодск”?
В_Странник, 29.08.21
Между летом и осенью
Лакрим, 19.08.21
История двух преступлений. Глава первая. Начало семейной жизни
Хасанов Васил Калмакматович, 08.08.21
Ходовой товар
Владимир Котиков, 06.08.21
Эхо
Людмила Максимчук, 26.06.21
Синевы озерцо глоточками выпили тучи
vgm, 12.06.21
Парадоксов парадокс
Huseyn Qurbanov, 27.05.21
Озвученные произведения
Случайные произведения
Ты боль моя
Ливанов Артем, 15.08.13
Проводник
В_Странник, 30.12.23
Ремейк
Евгений Голубенко, 28.03.09
Сумно
Владислав Красса, 25.08.15
В отражении зеркал
В_Странник, 14.05.11
Грешники
В_Странник, 21.07.11
Предчувствие зари
Владимир Вальков, 28.02.12
|