Кохання(пісня)

Розцвіли кохання ніжні квіти

Рано-вранці у моїм саду,

Я до тебе з пахощами літа

У вінку ромашковім прийду.

Побіжу, окроплена росою

По вузенькій стежці через гай,

В час цей під плакучою вербою

Ти мене, коханий мій, чекай.

 

Я тебе зігрію поцілунком,

У твоїх обіймах потону,

І п*янять нехай солодким трунком

ЦІ вуста, подібніі вину.

Срібний ранок запрягає коні,

Стигнуть, наливаються жита,

Ми свої з*єднаємо долоні,

Не на час, чи рік, а на літа!

 

Пахнуть твої руки чебрецями,

Про любов заспівують жита,

Я тебе кохаю до нестями,

І любов ця тільки розцвіта!

Хай ростуть кохання твого квіти,

Рано-вранці у моїм саду,

Я до тебе з пахощами літа

По чарівній стежечці бреду.

Оставлен 1 комментарий

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи. Войти.
Фото автора
LIMAR
Дуже классно! Читаючі уявляю собі піздню весну, українське село, дівчину з довгою косою у вишиванці з томними від кохання очами. Романтика... та ностальгія по тим часам, коли я був в Україні! Музику маєте?
наверх