Как хорошо, что некого винить

"Как хорошо, что некого винить,

Как хорошо, что ты никем не связан,

Как хорошо, что до смерти любить

Тебя никто на свете не обязан."

Так само сам у натовпі пливу,

Ніхто мене не чує і не бачить.

Ще не сміюся, та уже й не плачу.

Іще живу, та наче й не живу.

Давно проплив свої “півсотні три”.

Багато? Мало? Тільки знає небо.

Та грізний голос промовля згори,

Що свОю ниву доорати треба.

Ця оранка, засів, усходи, цвіт,

Онде на обрії з’являються обжинки,

А дні народження (як за півсотню літ)

Щось дуже вже нагадують поминки...

Немає тОму краю і кінця,

Тихіша пісня, запалу не стало.

Багато ласих слави і вінця,

А хрест свій нести, то охочих мало.

Немає діла, де багато слів.

Не треба й крику, бо захрипне голос.

Я ж може хоч дітей своїх зігрів,

А може й ні, лиш витрусився колос.

Так само сам у натовпі один.

Як упаду -- ніщо не допоможе.

А жити ж скільки років? Чи годин?

Для чого? Як? -- Все ні на що не схоже.

Так само сам у натовпі іду.

Не бачу світла, голосу не чую.

Хоч би сказали: «Хепі бьоздей тУю!»*

Або спитали: «Хау ду ю ду?».**

"Как хорошо, что некого винить,

Как хорошо, что ты никем не связан,

Как хорошо, что до смерти любить,

Тебя никто на свете не обязан."***

03.07.99 р.

* С Днём рождения! (Happy Birthday to you!) англ.

** Как дела? (How do you do?) англ.

*** Русский текст И. Бродского.