Відчуй

Як передати, як пояснити?

Треба просто Відчути...

Коли, все навколо цвіте, розквітає,

Наче все розмовляє!

Хтось говорить, хтось плаче, хтось просто кружляє.

А Ти все відчуваєш, нічого не минаєш,

А просто відчуваєш, крізь серце пропускаєш.

І тихо очі відвертаєш, щоб сховати на очах,

Ті сльози, що стікають по щоках.

І серце мліє, завмирає,

Душа як вогонь палає,

Мов Вбиваючи кричить:

«Та схаменіться! Зупиніться!

Відчуйте подихи життя,

Та стуки близьких Вам сердець!»

І втекти душа бажає, від всіх думок

Від всіх і подалі.

Але як сховатись? Куди?

Коли все навкруги, Наче в тобі?!

Світ ніби зазирає в тебе, і не відпускає...

Можливо, в гори далеко з найбільших вершин.

Де сонце зігріє своїм промінням ясним,

Де звуки природи заграють в шелесті трав.

Де вітер очистить твої думки, твої відчуття.

І ти відчуєш життя, як накрилах злітаєш,

Як просто відчуваєш звуки тонкості життя...