Зник туман

(По мотивам М. Ю. Лермонтова).

Зник туман. Один я на дорозі.

Ніч, краса і Божа благодать.

Не дивлюсь в минуле, бо не в змозі.

А зірки співають і дзвенять.

Ні, не жаль минулого нітрохи,

І чекати нічого мені.

Хочу, щоб настали воля й спокій,

А таке можливо лиш у сні.

Та не у важкому сні могили,

Хочеться навіки так заснуть,

Щоб дрімали ще наснага й сила,

І зоря щоб осявала путь,

Щоб чарівний, ніжний і прекрасний

Голос про любов мені співав,

Вічний дуб – зелений темний красень –

Дивну прохолоду навівав.