Український Ґарик 210

За мотивами І. Губермана

Коли поспішаю, товчусь і сную,

то наче живу на вокзалі,

й життєву дорогу іду не свою —

чужу, що мені нав'язали.

Оригінал

Когда я спешу, суечусь и сную,

то словно живу на вокзале

и жизнь проживаю совсем не свою,

а чью-то, что мне навязали.