Произведения автора

По мотивам І. Губермана Не легшає від сліз, від каяття – Тягну, як віл, тяжке своє життя. Не можу жити і не хочу гинуть. Що гидко їсти – дуже важко...

По мотивам І. Губермана В майбутньому читатимем з тобою У букварі на першій же сторінці, Що недолугість, вчинену юрбою, Розсьорбуємо кожен поодинц...

По мотивам І. Губермана У ситуаціях складних і будь-яких, заплутаних, тривожних і гарячих, спокійна самовпевненість сліпих жахливіша розгубленост...

По мотивам І. Губермана Негод російських всі дороги Текли без віри веселіше; Коли гуртом забули Бога, Тяжке похмілля ще гіркіше. Оригінал Дороги к...

По мотивам І. Губермана Не ремствують замучені народи, і півень не співає до подружки; ми створені для щастя і свободи, як риба - для польоту і для...

По мотивам І. Губермана Коли темніє зла година, І страх від гавкоту погонь, Благословенна будь людина, Що не згасила свій вогонь. Оригінал Когда...

По мотивам І. Губермана Де брешуть і скрізь, і усюди, і пам'яті годі шукать, історія колами бруду І темряви буде блукать. Оригінал Где лгут и...

По мотивам І. Губермана Шар людяності ледь лежить На нас тривожно і невгадно. Худобою зручніше жить, А от піднятись -- дуже складно. Оригінал Слой...

По мотивам І. Губермана Нас не зможе ні сміх, ні гріх Зі шлЯху відважного зняти, Будуємо щастя відразу всіх, А на кожного -- нам плювати. Оригінал Не...

По мотивам І. Губермана Крізь віковії непогоди Хто йде, бере своє, вершить? - Це дурень, явище природи. Він жив, живе і буде жить. Оригінал Сквозь...

По мотивам І. Губермана Ми усі під Богом ходим голими, І слідкує Він за організмами: Щастя дасть маленькими уколами, А печалі – відерними клізмами...

По мотивам І. Губермана Буває – підхопишся вранці: Душа від натхнення палає, Жадає напруги і праці; Та це до сніданку зникає. Оригінал Бывает ...

По мотивам І. Губермана Суд земний і суд небесний Ти вершиш, Творець великий. Та боюсь, коли воскресну, Стріти знов ті ж самі пики. Оригінал Суд...

По мотивам І. Губермана. В юрбі ховатись -- нерозумно. Живу, немов самотня квітка. Серед розумних якось сумно, А серед дурнів – дуже гидко. Оригінал...

Не склалося писать, Як був вогонь гарячим. А зараз охолов І погустішав дим, І з яблунь цвіт зійшов, І став я майже зрячим. Та як не мрій, Не станеш...

Примарний світ вирує і гримить, Плека свою неправду і неволю. Лиш є у нім одна-єдина мить – Її впізнавши, ти пізнаєш долю. Це мить поміж майбутнім ...

Забудь печаль, що не несу кефіру, І не телефоную знов і знов. Не вірю я в жіночу правду щиру І самовіддано палаючу любов. Запізно вже розводити...

Як пізно ввечері узрію крізь хмари зіроньку одну, То заспіваю і замрію, і знов до ранку не засну. Ця зірка щастя й миру зичить, її любов повік не...

Я зустрів сам себе: ось хлопчина веселий, співучий. Він – це я. Чи не я? Від питань забриніла душа, Спогад враз задзвенів, як струна, звук печальний...

По мотивам пользователя «Качественный». ...Очки упали в туалет (сортир). Я не могу теперь читать газет (до дыр!). Я качественно не могу читать...